В останньому матчі з командою Полтави головний бомбардир наших чемпіонів у другому таймі все більше грів лаву запасних. Певно, головний тренер ЗТР В’ячеслав Дідушенко вирішив поберегти свого лідера для більш серйозних випробувань, першим з яких буде найближчий виїзний поєдинок з «Портовик». Інтерв’ю для «Індустріалкі» Сергій Онуфрієнко після перемоги над «Динамо» дав охоче.
- Знаю, що з Голландії, з міжнародного турніру, ви повернулися ввечері 31 грудня. Що, Новий рік відзначав без ялинки?
- Ну чому ж? Будинки постаралася дружина Танюшка, вона і ялинку виблискуючу організувала, і вечеря святковий, і ще таку ж, як і ми, молодіжну подружню пару друзів у гості запросила.
- Скільки ж років ви одружені?
- Рік і три місяці. Відразу ж скажу: поки ми насолоджуємося життям вдвох.
- Чим запам’яталася поїздка до Голландії?
- Тим, що був чудово організований турнір, на якому ми посіли друге місце. А ще тим, що багато чого довелося побачити – правда, з вікна автобуса, ми ж в країну тюльпанів добиралися 43 години, плюс стільки назад.
- Який день у році у тебе найбажаніший?
- Дайте подумати. Напевно, коли тренери оголошують про кінець сезону і настає відпустку.
- Де і як провів останній відпустку?
- Минулого літа ми з Танею їздили в Єгипет, на верблюдах покаталися, країну подивилися, у теплому морі досхочу накупатися.
- У клубі і в збірній країни ти лідер команди, а який Онуфрієнко в звичайному житті?
- Найбільший звичайний (сміється). Люблю пограти на комп’ютері, погуляти по місту. Раніше з друзями ганяв у дворі футбол. Зараз цього не роблю – одружився, став, можливо, серйозніше.
- А можна ще питання з новорічної тематики? Тренери в особливо урочистих випадках фужер шампанського можуть дозволити гравцям випити?
- А чому б і ні? Для тренера головне, щоб ти, виходячи на майданчик, віддавався своїй справі по повній програмі. А не дозволяти … Знаєте, кажуть – заборонений плід особливо солодкий.
- Скільки голів забив у минулому сезоні?
- Точно не скажу, але, думаю, десь близько двох сотень буде.
- Скажи, не образливо, що гандбол вітчизняне телебачення не показує?
- Звичайно, образа є. Повірте, окремі гандбольні зустрічі давно заслужили це право. Взяти, приміром, наші матчі плей-офф з «Портовик» за чемпіонські медалі або недавній поєдинок ЗТР – «Будівельник» (Бровари). Упевнений, ці зустрічі захопили б телеглядача.
- Нещодавно головний тренер ЗНТУ-ЗАС Анатолій Невинський у приватній бесіді мені заявив, що нинішній ЗТР у повному складі може виступати за збірну країни. Ти із цим згоден?
- Така оцінка досвідченого фахівця гандбольного країни, звичайно ж, тішить і надихає наших гравців. Це однозначно. Але і без наших гравців, що виступають за кордоном, збірної ніяк не обійтися.
Досвід і авторитет Ната, Шельменко, Будко, того ж Костецького, який, на жаль, уже оголосив про відхід з гандболу, завжди нам стануть в нагоді.
- Граючи з завідомо слабкими суперниками, можеш дозволити собі розслаблення?
- Скажу так: спочатку налаштовуюся на 100-процентну готовність. А от далі? Напевно, трішки зменшують обороти. Вірогідність отримати травму присутня завжди. Спрацьовує інстинкт самозбереження – адже ми падаємо не на футбольний газон.
- Не зовсім етично для твого клубу питання. Скажи, за кордоном, напевно, охочі дістати в свої ряди Онуфрієнко в черзі стоять?
- Не знаю, як там щодо черги, але пропозиції, не приховую, надходять. Своїх же уболівальників хочу подякувати за підтримку і на ваше запитання відповім так: цей рік і ще два у мене діючий контракт з ЗТР, я віддаю рідній команді свої сили, а як буде далі – вирішувати керівництву команди. Поки ж мене і в Запоріжжі все влаштовує.
Метки: Гандбол
