Віталій Русаль захистив титул інтерконтинентального чемпіона в рідному місті
Пузо боксу не перешкода?
Якщо театр починається з вішалки, то боксер-ський поєдинок – зі зважування. Саме тут можна подивитися на боксерів і оцінити їх ступінь готовності до майбутнього бою. Правда, іноді враження бувають оманливими. Щось подібне сталося і цього разу.
Невеликий зал готелю «Інтурист», де проходила процедура зважування, був набитий битком. Народ жваво обмінювався думками, боксери реєструвалися, організатори метушилися. Лише одна людина був непохитний, як скеля, а обличчя його мало такий вираз, що навіть, від гріха подалі, проходити біля нього не хотілося. Чи то майбутній суперник Русаля Йожеф Надь [а саме про нього мова] намагався залякати запорожця, чи то це його природне вираз обличчя, але вигляд у нього був ще той.
Проте коли Надь підійшов до ваги, то враження про угорців враз змінилося. Йожеф, боксувати на Олімпійських іграх 1996 року в категорії до 67 кг [нагадаємо, що нашому землякові належало захистити пояс інтерконтинентального чемпіона за версією IBO у важкій вазі - до 90,7 кг!], Ніяк не нагадував атлета. Його немаленькому животику міг би позаздрити будь-який любитель пива зі стажем, а зі своєю вагою [90,2 кг, більш високий Віталій був на три кіло-грама легше] угорець ледве втиснувся в ліміт вагової категорії!
До речі, Віталій після процедури зважування на моє зауваження про, скажімо так, не зовсім спортивному вигляді угорського боксера пообіцяв, що обов’язково постукає по пузу суперника. І правда, невже угорець так не поважає свого опонента, що дозволяє собі підходити до титульного поєдинку в такому вигляді?
Про фортеці угорської лобовій броні
Йожефа Надя і Віталія Русаля, що виходили на головний поєдинок вечора останніми, глядачі, засидівшись за п’ять годин вечора боксу, зустріли «на ура». Між іншим, Йожеф Надь йшов до рингу під забійну композицію AC / DC Highway To Hell [тобто «Дорога в пекло» - тільки для кого?]. Традиційне у титульних боях виконання гімнів країн, які представляють боксери, стартовий гонг – і поєдинок розпочався.
Виявилося, що зайва вага абсолютно не заважає угорському боксерові, тим більше, що Надь пересувався по рингу економно. Якщо Віталій проводив затяжні серії ударів, його суперник просто ховався за блоком. Втім, навіть коли нашому землякові і вдавалися точні удари в голову угорського боксера, то ефект був незначний. Здалося, що в другій половині зустрічі Русаль вже відмовився від наміченого плану і бій потихеньку перетворився на бійку. Таке положення справ було вигідно угорцю, але запорожець ледь не покарав його за нахабство: у десятому раунді лише диво врятувало Надя від нокдауну.
Після закінчення бою деякі побоювання з підсумкового результату виникли, але вердикт суддів виявився приємним для нашого земляка: 119:109, 118:110 і 118:111 на користь Віталія Русаля. До речі, вирватися в роздягальню йому було не-просто, адже доторкнутися чемпіона хотілося багатьом. Так що охоронцям довелося буквально виривати боксера з натовпу, щоб відвести його до роздягальні. Втім, захоплення вболівальників зрозуміти можна: коли ж ще в Запоріжжі пройдуть чемпіон-ські бої?
Боксу багато не буває
Цікаво те, що запорізькі любителі боксу заповнили «Юність» задовго до головних подій вечора. Втім, в цьому немає нічого дивного, адже подібні заходи проходять у нашому місті нечасто. Та й бійці, що билися в перших зустрічах боксерського вечора, організованого за підтримки світового бренду Nemiroff, не змушували глядачів нудьгувати.
Особливо варто виділити поєдинок талановитого полусредневеса Олександра Спірко і Романа Григоряна. Вже на перших секундах бою Григорян ледь не відправив суперника в нокдаун шаленими ударами, але Олександр вистояв і вже через кілька миттєвостей завдав супротивникові чудовий удар по печінці. Чистий нокаут! Роман ще довго потім приходив до тями, стоячи на корточках.
Загалом, коли на рингу з’явився уродженець Мелітополя Дмитро Нікулін, який виступає у молодшій середній вазі [до 69,9 кг], публіка була заведена до межі. Суперником Діми був грузин Олександр Бенідзе, причому, боксери вже зустрічалися у травні минулого року, тоді перемога дісталася нашому землякові. На цей раз Дмитро теж виграв, але поєдинок склався для нього непросто. Зате після бою Нікулін побіг дякувати своїх земляків, які приїхали його підтримати з Мелітополя.
А ось Юрій Нужненко, який повернувся на ринг після тривалої перерви, пов’язаної з травмою, розібрався з узбеком Ікбалом Курбановим зовні дуже легко. Чинний чемпіон світу не вплутувався в розміни, а проводив блискавичні атаки, які раз по раз доходили до противника. У підсумку всі судді одноголосно віддали перемогу Юрію.
У грудневому * рейтингу IBO [в цій організації боксерів сортує комп'ютер] Віталій Русаль займав 50-е місце, а Йожеф Надь розмістився на 46-му рядку. Тепер же, після перемоги над угорцем, запорожець напевно покращить свої позиції в рейтингу. Чемпіоном же за версією міжнародної боксерської організації є 31-річний поляк Томаш Адамек.
В РЕЙТИНГУ WBC [найпрестижнішої з нині існуючих боксерських організацій] Віталій Русаль займає 16-у позицію. І, нарешті, згідно з табелем про ранги авторитетного американського статистичного сайту BoxRec, після перемоги над Йожефом Надєм запорожець піднявся на 27-е місце в світовому рейтингу важковаговиків.
Метки: Бокс, Виталий Русаль, Спорт
